розсипається птаство ніби з руки насіння

і ряднина над ним розіпнута синя-синя

значить випаде сніг – дарма не чекай спасіння

переждемо і перебудемо – ти і я

 

і сніги забіліють пишні як  горностаї

говори гомони моя найцінніша з таїн

обірвалася пісня бачиш – я відлітаю

після зникнення мусить бути пора появ

навколо земної осі

Стрічка новин

Подписаться на RSS

Останні коментарі

  • До статті: Прихильники Ганни Герман звинуватили організаторів рейтингу Facebook у фальсифікації
  • До статті: Ліна Костенко про життя душі на всіх порогах смислу
  • До статті: Як українські письменники за літературну збірну грали
  • До статті: Знаки поетичних поколінь у найновішій українській поезії
  • До статті: Володимир РУТКІВСЬКИЙ: «Байдужість стала нашою національною рисою через втрату орієнтирів, в основі яких лежать християнські цінності»