Як це важливо усвідомлювати і мати підставу сказати собі: все життя працюю в поті чола, живу з власної праці…

Зі свого письма прожити не зміг, перейти виключно на творчий хліб, як мріялося, не поталанило, і все ж маленькі дива мені вдавалися: книги дозволили протриматися і в найкризовіші часи, не шукати заробітків по закордонах, не поневірятися на немилій роботі, не ходити з простягнутою рукою по спонсорах…