На перший погляд, особливо людям, що мешкають у самому Донецьку, може видатись, що української літератури, або й узагалі культури, як такої, – в цьому місті немає.

Із майбутньої збірки віршів

                Барбарі
темні твої простирадла, Господи,
темні, як біле вино „тамянка”,
темні, як смерть, що уже не чекає – лише біжить,
ніби Кіпром втікає раба-слов’янка;

скільки ще віршів у тебе для мене, Господи?
скільки втрачених страчених душ?
скільки неба такого й такої біди,
що простерла обійми колючі свої довкруж?..

31 липня 2009 р.