Гумор. Пародії


Пародії та епіграми

Автор: Сергій КОВАЛЬ

ПЕРЦЕПЦІЙНІ ЧІПСИ

Узвшини своїх перцепцій...

Кожен жує поетичні чіпси...

Марія Шунь, «Глах Тайм-ворнер кейбл»

 

У звивисті свої перцепції

Інкорпоруємо рецепції,

Продюсеруємо концепції.

Інмовами нафаршировані

Стежки утоптуєм второвані,

Навчені, вишколені вишами

Верлібристі жуємо чіпси,

На вуха читачеві вішаєм

Локшинно-пластик...

 


 

Важка ноша. Проза життя

Автор: Юрій БЕРЕЗА

Лише рік пробув Марко Торохчук  на депутатській посаді, а здоров’ю вже гаплик.

Спершу покалічив руку, коли відкорковував шампанське.

Потім зламав ногу, катаючись на гірських лижах;  виколов око, граючи в більярд; розбив лоба, наздоганяючи в діброві дикого кабана; отруївся хлоркою в басейні; порвав жили під час виконання гопака на весільному столі у племінника; підхопив ВІЛ-інфекцію під час  морського круїзу; обпалив чуба, дістаючи з лісового  вогнища шашлик...

 


 

Шоумен з порожніми очима

Автор: Михайло СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ, Юрій ЛЕВАДА

Михайло СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ

Шоумен з порожніми очима

і чолом низеньким та міцним…

Гріє серце постать ця любима:

лежимо і ходимо під ним.

Гойда-гойда, гойда-гойдашеньки,

мусі-пусі, пісі-пісеньки;

лиш був ранок – вечір вже близенько,

нічка темна гострить язички.

Нічка – гей! То й геть думки похмурі!

Але думку втяла голова:

Господи, та ж він – ув амбразурі,

він когось собою прикрива!

Він… від нас?.....

 


 

І хлопець хоть куди козак...

Автор: Олександр СТУСЕНКО

ЕРА ВЕН

Жанр: вірш-аналогія

Присвята: Іванові Драчу

 

Прибийте Венері натруджені руки –

З вузлами і тромбами,

Щоб очі від праці, безсоння і муки

Скривилися ромбами!

Дітей два десятки хай виведе в люди –

Обов’язок Матері! –

І потім відвислі засмоктані груди

Ховає в бюстгальтері!

Обробить нехай сорок соток городу

Сапою й лопатою!

Хай спробує так...

 


 

Ми – вічно молоді, голодні...

Автор: Сергій ДЗЮБА

Балада про втому

Все важче і важче обходитись без автомата.

…Облетіло золото з дерев,

А плоди на них іще зостались.

Осінь — мов старий дрімучий лев,

Не готовий зустрічати старість.

…Небо — наче зношене пальто.

…І летять сніжинки молоді.

На плоди,

На золото,

На водку…

                 Ігор Павлюк

 ...

 


 

Пірат пера

Автор: Сергій КОВАЛЬ

 

КОСИНУС ВЕРЛІБРУ

Млин заточеного в крик що є поклад:

виють з віддання рис

проділ в мурах за швом віднайшовши

край повітря де ноша птахів

жовта матір ворожить

мертвих риють супутники млива...

Станіслав Вишенський, “Синус покутя”

Мурахи точать  мур

заточені швайка із шилом

вишукують шво

де нош...

 


 

Графоманія: реверсування до істини

Автор: Мина УСТЮК

Від редакції. Не так давно, а якщо бути точним буквалістом, то в новорічному номері нашої газети, вдячний читач мав змогу ознайомитися з черговою добіркою затребуваного в широких літературних колах творчого таланту одного із ветеранів красного письменства, нев’янучого 104-річного Мини Устюка – вихідця із села Онацьки, що на благословенній Київщині. То були здебільшого поетичні мініатюри від природи обдарованого мистця, збагаченого неперебутнім життєвим досвідом, але мислячого свіжо, небуденно...

 


 

Подивишся на наші авеню...

Автор: Валентин ШУЛЬГА

ВІРШОМАЗУ Х.

Він пише модно, дуже стильно,

Та, як завжди, не надто сильно.

 

НЕВДЯЧНІСТЬ

Коли ліпив він схвальні оди,

Гукали в гості верховоди.

А перейшов на епіграми –

Послали аж до бісової мами.

 

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРИСТОСУВАНЕЦЬ

Уловлював він чуйно кон’юнктуру –

Як стиглий жолудь дикі свині.

Із цього і живе донині –

Здає св...

 


 

Анфаси профілів, анфасів профілі

Автор: Михайло СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ

З епіграмного запАсника

ДМИТРО ПАВЛИЧКО (1)
Талант – від Бога! Але пану Богу
догану за доганою він гне:
мовляв, навіщо спокушав мене
й каляв мою до святости дорогу?!

ДМИТРО ПАВЛИЧКО (2)
За всіх режимів, всіх епох
йому був панібратом Бог,
тож свої «Псалми покаянні»
він Богу тиче: «Кайся, Пане:
переді мною за моє
все те, що хитроплутне є,
чи не у всьому бездоганне!»

ДО...

 


 

Я голосую за глибшу миску...

Автор: Олександр СТУСЕНКО

ЗАМКНУЛИ НЕБО
Замкнули небо ключі пташині –
І вже зима.
Лишилось пиво сумній людині
І шаурма.
І лізе в мізки похмурим зондом
Ланцюг думок.
Холодним сонцем над горизонтом
Висить замок.

ТІНЬ ТАМ ТАНЕ
П'ю пиво – пиво не п'янить,
Горілку п'ю – горілка валить.
І ми як ми, і мить як мить,
Але губа мене не хвалить –
Ані твоя, ані моя…
Що вдієш, мила… Чи не мила?..
Вже й ти – не ти,...

 


 

Стрічка новин

Подписаться на RSS

Останні коментарі

  • До статті: Прихильники Ганни Герман звинуватили організаторів рейтингу Facebook у фальсифікації
  • До статті: Ліна Костенко про життя душі на всіх порогах смислу
  • До статті: Як українські письменники за літературну збірну грали
  • До статті: Знаки поетичних поколінь у найновішій українській поезії
  • До статті: Володимир РУТКІВСЬКИЙ: «Байдужість стала нашою національною рисою через втрату орієнтирів, в основі яких лежать християнські цінності»