Жмуток спогадів – навздогін щойно виданій книзі. Навздогін, бо коли на той хліб тільки ставили заміс і, гуртуючи побіля такої чесної і високої справи автуру, Галина Григорівна Погрібна звернулась до автора цих рядків озватися своїм дописом-спомином, він, автор себто, найперше почав собі міркувати, що чого-чого, а спогадів – живих, трепетних, настроєвих, художньо викшталтуваних та емоційно наснажених – у книзі не бракуватиме.