• warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • user warning: You have an error in your SQL syntax; check the manual that corresponds to your MySQL server version for the right syntax to use near '<> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 ) count_alias' at line 3 query: SELECT COUNT(*) FROM (SELECT title FROM comments comments WHERE .status <> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 ) count_alias in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/views/includes/view.inc on line 745.
  • user warning: You have an error in your SQL syntax; check the manual that corresponds to your MySQL server version for the right syntax to use near '<> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 LIMIT 0, 5' at line 4 query: SELECT title, 'comments_recent:block' AS view_name FROM comments comments WHERE .status <> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 LIMIT 0, 5 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/views/includes/view.inc on line 771.

 Будинок-музей Ю.Словацького у Кременці
Марина ПАВЛЕНКО, 20 листопада 2014

Гора Бона! Укрита кучерявими, зеленими з позолотою лісами, з таємничою фортечкою на маківці. І вже куди не рухаєшся далі, в якій точці Кременця не опиняєшся, — вона, та магічна гора, супроводжує всюди, ти дивишся на неї, а вона дивиться на тебе, і це так захопливо, так бентежно, так неймовірно, що…

Лесь ГЕРАСИМЧУК, 12 листопада 2014

Я з повагою ставлюсь до популярної творчості і пана Михайла Слабошпицького, відомого своїми досягненнями на гуманітарному полі, і пана Павла Щириці, але це не скасовує ні моїх прав як автора, ні аматорського ставлення до спадщини одного з найбільших українських ліриків минулого сторіччя.

Анатолій СТОЖУК, 12 листопада 2014

Господь сотворив світ довершеним, а нам полишив тісні рамки для діянь, за які ніколи не вибратися. Фізичні страждання перериваються на березі вічності, а тим часом душа шукатиме у безмірі свого притулку. Розум прагне досягти горніх вершин, а свідомість навертається до звичного, пережитого сотнями і тисячами поколінь, шукаючи приземленого, втішного і зрозумілого. Заспокоюємося думкою, що людська душа, наче струна, по якій водить своїм смичком Бог, найчастіше не помічаючи людської фальші. Тож і дряпаємось у ворота раю, прохаючи впустити туди, забувши, що: «Хто рахунки з миттю зводить, // Той про вічність вже забув». 

Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО, 12 листопада 2014

Його важко було віднести до відомих поетів – надто безпечно свого часу він ставився до поняття слава чи розкрутка і надто прискіпливо – до власної творчості, не допускаючи жодної неточної рими, жодного слабенького образу. Але, попри це, його однозначно можна віднести до Поетів, закорінених у власну землю, які вміють говорити її мовою і слухати, відчувати найтонші порухи людської душі й віднаходити спосіб передати це.

Михайло СІРЕНКО, 12 листопада 2014

Мені чомусь захотілося трохи заперечити тим розмовам про великодушність російської нації. Я нагадав, що саме росіяни замовчували Анну Ахматову й критики після цієї постанови налітали на неї, як зграї чорних воронів, й до цього часу ніхто й не згадує, що коріння цієї поезії в  українській культурі, відкіля вона родом, що по батькові її прізвище Горенко; що вона перекладала на російську мову  саме великого Івана Франка. І це все не випадково. А прізвище Горенко ніби рокове над нею. 

Григорій ШТОНЬ, 5 листопада 2014

Як  на мене, Павличко першим з-поміж нас виріс з болю як Божого нам усім присуду і дивує Небеса книжкою часом чи й не захлинального торжества. Причини? Ось вони:  Майдан живе, Майдан перемагає, Майдан щораз глибше олюднюється і залюднюється. Недарма саме з нього, інтернованого в нас як власне наше «я», Україна заговорила мовою не ідеологізованої, дипломатичної, євросоюзної чи оонівської, а в собі визрілої Правди.

 Алла ГОРСЬКА
Людмила ТАРНАШИНСЬКА, 4 листопада 2014

 …Вона височить білим привидом Доброго Духа, що втілює сумління, гідність, поривання молодості і сяйво вільного людського обличчя, освітленого талантом і відданістю людям”. Цими рядками її духовного побратима й соратника Євгена Сверстюка щонайкраще згадати Аллу Горську і нині, і прісно, і вовіки віків…

 Хотинська фортеця
Олександр БОЖКО, 4 листопада 2014

Дочасна смерть Петра Сагайдачного  забрала в нас  не лише видатного воєначальника, а й неабиякого  державця-вождя, що, подібно до Богдана Хмельницького, міг би круто змінити ходу  історії українського народу…

Віктор МЕЛЬНИК, 28 жовтня 2014

У світі, де ми всі комедіанти, для справжності не залишається місця, і навіть збережені старі листи – не більш ніж «квитки на старий, // викинутий з репертуару // спектакль», після якого «нас назавжди розділить // завіса». Звичне спілкування між людьми підмінено його ігровою імітацією. А в підтексті цієї антиутопії тотальної дискомунікабельності – глибинна ностальгія за щирістю і відкритістю людських стосунків.

Ніна ГЕРАСИМЕНКО, 23 жовтня 2014

БАТУРИН С. КАВА ПО-ПОЛЬСЬКИ : РОМАН / СЕРГІЙ БАТУРИН. – К. :ДУЛІБИ, 2014. – 264 С. – (СКЛЯНКА КРОВІ З ЛЬОДОМ)

 Окрім цікавого, динамічного сюжету й несподіваних сюжетних ходів, у «Каві по-польськи» слід звернути увагу на ще один аспект: затребуваний читачами роман-детектив написаний автором на питомо українському актуальному матеріалі. Згадаймо історію Ріхарда. Україна дивує його і менталітетом громадян і вітчизняними «звичаями». Німцю не зрозуміло, чому «під кожним стовпом» його зупиняє даішник, чому на приміському вокзалі валяються «недогризки яблук, качанів від кукурудзи, недопалки, обгортки від морозива», та багато інших питань. Багато над чим роздумує і Олексій: буттям країни, культурою, коханням, стосунками із жінками («який сексотип у моді?») тощо.

Тетяна ДІГАЙ, 23 жовтня 2014

ВІКТОР ПАЛИНСЬКИЙ. «БІБЛІОТЕКАР»

Джерело метафізичного  бачення прозаїка лежить поза людською свідомістю і не завжди піддається дискурсивному аналізові. Майже автоматичне перемикання сюжету з містичного виміру на  реальний і навпаки – точна ознака нашого подвійного існування, коли очікування непередбачуваного, як правило, гіршого, стає нормою, що вже нікого не дивує.

 В. Сніжко (посередині) тут трішки параджанівський
Олександр ХОМЕНКО, 16 жовтня 2014

Сніжко поч. 70-х був справдешнім хіпі, тільки не нью-йоркського, а київського взірця: з демонстративно-викличною поставою і ніби спеціально для фотооб’єктивів «наружки» КГБ плеканими довгими «шевченківськими» вусами. А коли треба було –  то й кількома «фаустпатронами» (пляшками з вподобаним народом пролетарським портвейном) за поясом. Публікує ґрунтовні роботи з фітодизайну, одним з перших в цілому Союзі розробляє концепцію зимових садів, наповнюючи простір зелом і життям, а не риторикою й гаслами. Здобувається на ім’я в науці: попри все, тогочасна Система вміла поважати професіоналів. І, може, для самого себе несподівано, поблукавши світами, віднаходить Україну, тотально винищити нестримні біоценози якої, її хурделицю мальв і килимарську рясноту чорнобривців навіть всім кремлівським чортам було не під силу. На схилку 80-х громадить перші незалежні екологічні організації, формує «Зелений світ», від 93-го ставить плече світлої пам’яті Славі Стецько у розбудові КУНу, очолює Наукове товариство імені Миколи Міхновського. Плекає націоналізм чистого і високого карбу – без сухозліток попсових амбіцій, не зганьбивши себе ні набутими маєтностями, ні депутатським мандатом.

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ, 16 жовтня 2014

Появу нової монографії Тетяни Рязанцевої «Стихія в системі. Європейська метафізична поезія ХVІІ – першої  половини ХХ ст.: мотивно-тематичний комплекс, поетика, стилістика.» (Київ, Ніка-центр, 2014) можна вважати радше приємною закономірністю, ніж несподіванкою. Монографія, поза сумнівом, є етапною в роботі дослідниці: починаючись мандрівкою до витоків, тобто аналізом взірцевих творів поетів-метафізиків ХVІІ ст., таких як англійці Джон Донн, Джордж Герберт, Річард Крешоу, іспанець Франсиско де Кеведо, поляк Міколай Семп-Шажинський, українець Лазар Баранович з-поміж інших, а далі – знов-таки на прикладах найяскравіших її представників, зокрема Френсіса Томпсона,  Генрі Тріса, Ніколаса Мура, Хуана Рамона Хіменеса, Дамасо Алонсо, Бласа де Отеро – розглядаються метафізична поезія Великої Британії кінця ХІХ ст. – 1940-х років та іспанська метафізична поезія першої половини ХХ століття.

Інтерв'ю

20 листопада 2014

Як дізналися, що я вирушаю на війну, колеги-музейники оперативно зібрали кошти на каску, бронежилет, каремат, медикаменти… Користуючись нагодою, хочу щиро подякувати за таку дружню й своєчасну допомогу директору київського Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини Тетяні Сосновській, відомій громадській діячці з Чернігова Тетяна Жогалко, всім небайдужим людям. 

Нещодавно ми опублікували в «Деснянській правді» матеріал «Оаза високої культури і духовності», в якому в. о. директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського   Наталія Коцюбинська розповіла про підготовку до святкування 150-ліття з дня народження Великого Сонцепоклонника, видатного українського письменника, котрий тривалий час жив і працював на...

Проза

Благородство – це результат внутрішніх страждань.

Не здатний брехати змушений говорити правду.

Тривала самотність так само згубна як і тривалий піст.

Невдачі бувають у всіх, але невдах терплять лише власні дружини.

Оптиміст з двох лих вибирає третє, песиміст – обидва.

Поетами, підлесниками та брехунами не народжуються. Ними стають.

Іноді останній шанс – це всього лише чергова спроба.

Поезія

 

Взяв я суму із суму

Ту, що народ мій носить.

Винесла павутинку,

Мов Аріадна, осінь…

 

Йду не назовсім, Світе,

Чом же холоне серце?

Перебігають літо

Квітів пусті відерця...

 

Жде од колиски вітер –

Голий, як ми у Бога...

Все вже, на що не гляну,

Мріє в лиці дороги…

 

Мальви біжать до мами…

Граються в серці діти...

Всі, хто навчив кохати,

Гумор. Пародії

АНАТОЛІЮ ПОГРІБНОМУ

 

Я вночі тепер біжу по сало —

Почуття виснажують умить:

Ви ж мене в Тичину закохали,

Що мені з дружиною робить?!

 

КОЛИСКОВА ДЛЯ  ІБТ

... не згадаю твоїх ніг

... а які цицьки у тебе

не згадаю хоч убий

... потім ти мені підкажеш

як тебе сьогодні звуть

Ігор Бондар-Терещенко

...

 


 

Репліки

Лист Твардовського до Феодосія Рогового
З приводу статті Петра Засенка «Дві струни на арфі тій…»
З приводу публікації Віталія Абліцова «Перші томи “Шевченківської енциклопедії”: що, на жаль, залишилося поза увагою авторів»

Стрічка новин

Подписаться на RSS

Летние курсы польского языка в Киеве от Study and Travel