• warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • user warning: You have an error in your SQL syntax; check the manual that corresponds to your MySQL server version for the right syntax to use near '<> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 ) count_alias' at line 3 query: SELECT COUNT(*) FROM (SELECT title FROM comments comments WHERE .status <> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 ) count_alias in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/views/includes/view.inc on line 745.
  • user warning: You have an error in your SQL syntax; check the manual that corresponds to your MySQL server version for the right syntax to use near '<> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 LIMIT 0, 5' at line 4 query: SELECT title, 'comments_recent:block' AS view_name FROM comments comments WHERE .status <> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 LIMIT 0, 5 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/views/includes/view.inc on line 771.

Статті

16 жовтня 2014
 В. Сніжко (посередині) тут трішки параджанівський

Сніжко поч. 70-х був справдешнім хіпі, тільки не нью-йоркського, а київського взірця: з демонстративно-викличною поставою і ніби спеціально для фотооб’єктивів «наружки» КГБ плеканими довгими «шевченківськими» вусами. А коли треба було –  то й кількома «фаустпатронами» (пляшками з вподобаним народом пролетарським портвейном) за поясом. Публікує ґрунтовні роботи з фітодизайну, одним з перших в цілому Союзі розробляє концепцію зимових садів, наповнюючи простір зелом і життям, а не риторикою й гаслами. Здобувається на ім’я в науці: попри все, тогочасна Система вміла поважати професіоналів. І, може, для самого себе несподівано, поблукавши світами, віднаходить Україну, тотально винищити нестримні біоценози якої, її хурделицю мальв і килимарську рясноту чорнобривців навіть всім кремлівським чортам було не під силу. На схилку 80-х громадить перші незалежні екологічні організації, формує «Зелений світ», від 93-го ставить плече світлої пам’яті Славі Стецько у розбудові КУНу, очолює Наукове товариство імені Миколи Міхновського. Плекає націоналізм чистого і високого карбу – без сухозліток попсових амбіцій, не зганьбивши себе ні набутими маєтностями, ні депутатським мандатом.

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ, 16 жовтня 2014

Появу нової монографії Тетяни Рязанцевої «Стихія в системі. Європейська метафізична поезія ХVІІ – першої  половини ХХ ст.: мотивно-тематичний комплекс, поетика, стилістика.» (Київ, Ніка-центр, 2014) можна вважати радше приємною закономірністю, ніж несподіванкою. Монографія, поза сумнівом, є етапною в роботі дослідниці: починаючись мандрівкою до витоків, тобто аналізом взірцевих творів поетів-метафізиків ХVІІ ст., таких як англійці Джон Донн, Джордж Герберт, Річард Крешоу, іспанець Франсиско де Кеведо, поляк Міколай Семп-Шажинський, українець Лазар Баранович з-поміж інших, а далі – знов-таки на прикладах найяскравіших її представників, зокрема Френсіса Томпсона,  Генрі Тріса, Ніколаса Мура, Хуана Рамона Хіменеса, Дамасо Алонсо, Бласа де Отеро – розглядаються метафізична поезія Великої Британії кінця ХІХ ст. – 1940-х років та іспанська метафізична поезія першої половини ХХ століття.

Оксана СЛІПУШКО, 16 жовтня 2014

Загалом ідейна спрямованість Шевченківського міжнародного літературного конгресу засвідчила повну інтегрованість Університету і його співробітників у сучасні демократичні процеси. Саме на Конгресі було озвучено головні положення Шевченківської ідейної доктрини, які особливо актуальні для сучасного історичного розвитку незалежної Української Держави. 

Михайло ЛУКІНЮК, 14 жовтня 2014

ЧИ ПОТРІБЕН ПУТІНУ ПРИВІД ДЛЯ ВТОРГНЕННЯ В «БРАТСКУЮ» УКРАЇНУ?

У березні Росія анексувала український Крим, одночасно зорганізувавши хвилю сепаратизму на Півдні та Сході України. Серед повені криваво-руйнівних подій, що охопили Україну, вже якось забулося, що одним із надуманих приводів цього рукотворного катаклізму стала мовна «сірничина», необережно (хоча й цілком законно – як і у випадку з кувейтськими прикордонниками) «запалена» Верховною Радою, яка 23 лютого скасувала так званий «мовний» закон Кiвалова – Колеснiченка.

 Народний художник Микола Стратілат вручає портрети В.Затуливітра власної роботи
Любов СНІСАР, 14 жовтня 2014

У БУЧАКУ, ЩО НА КАНІВЩИНІ, ВІДБУЛИСЬ ТРАДИЦІЙНІ ЗАТУЛИВІТРІВСЬКІ ЧИТАННЯ

А ось зараз, у рік його 70-ліття, даруємо книжки його поезії визволеним містам Донецької та Луганської областей, які черкащани доправлять туди найближчим гуманітарним вантажем, і молимось усі разом за мир в Україні тут, під високим блакитним бучацьким Божим небом, при могилі великого патріота-козака-поета Володимира Затуливітра, перед могилою світоча нашого Тараса Шевченка (ось вона, по сей же бік Дніпра, за вигином калюжі „Канівського моря”), і віримо у перемогу.

Юрій РОГОВИЙ, 14 жовтня 2014

ПАМ'ЯТІ АНАТОЛІЯ ДІМАРОВА

У житті так склалося, що нам – обом Роговим (мені і Батькові) – давав рекомендації «в письменники» один і той же чоловік – Анатолій Андрійович Дімаров. Різниця хіба в тому, що одному – на початку 80-их минулого століття, іншому – на початку 2000-их.

Він же писав рецензії на Батькові романи і вітав пізніше із присудженням Шевченківської премії:

«Київ, 13 березня 1992 р.

Дорогий мій Земляче, Феодосію Кириловичу!

Володимир САПОН, 14 жовтня 2014

ДО 75-РІЧЧЯ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА

Коли мене допікають проблеми сьогодення, коли мені сумно і важко, розкриваю перше видання книги «На полі смиренному…» і вкотре перечитую оповіді про печерських святих — про Ісакія, до якого Христос приходив, про Миколу Святошу, колишнього чернігівського князя, котрий проміняв можновладдя на плетіння лозових кошиків, про Прохора, який робив хліб з лободи, а сіль з попелу,  про Іоанна-затворника, який із плоттю своєю боровся,  і, звісно, про нещасного Теофіла, який запитує і свого «колегу» Семена, і наших сучасників: «Самі сльози мені лишились, а кому вони треба, окрім Бога?»

Григорій ШТОНЬ, 10 жовтня 2014

ДО 75-РІЧЧЯ ТАРАСА МЕЛЬНИЧУКА

Ту зиму я пам’ятаю досі. Теж ірпінську. Шумливу, хоч я вже третій рік не чаркував, але різних збіговиськ не цурався. У тім числі й більярдних, картярських, куди Тарас ані кроку. Не мав він і регулярних талонів на їжу. А що їв – знав лише кіт, що на ньому спав. У якості обігрівача. Усе це не зменшувало градус Тарасової бадьорості, позаяк разом із ним мала ірпінський притулок і його слава. Чи не найбільша на той час серед поетів дисидентського засолу, бо Стуса і Калинця ще треба було засвоювати, а Тарасові вірші прочитувалися на однім диханні. І багатьма одразу ж забувалися, але – всього лиш мозком. Ними вражена душа такі поетичні обпіки гоїти не спішила…

Євген БАРАН, 10 жовтня 2014

Степан Процюк – один із найцікавіших і найсуперечливіших українських письменників. Йому би народитися в часи Франкові-Грінченкові, – ми мали б черговий взірець естетично-світоглядного служіння Україні з таким знайомим і повторюваним на українських теренах драматичним, а то й  трагічним сюжетом.

Не виключено, що сьогодні часи не кращі, а, можливо, й в чомусь гірші. І Степана чекає своя доля. Власне, Степан сам її скеровує. Тому сподіватимемося на щасливе завершення цього шляху. Ну, майже щасливим, за Степановим героєм Тесленком…


"Борітеся -- поборете!" -- під таким девізом оновлена редакційна колегія видала втричі більшим накладом  1500 примірників черговий тематичний випуск (число 1-2 за 2014 рік) всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу «Перевал», присвяченого 200-літтю з дня народження Тараса Шевченка.

Леонід ТОМА, 10 жовтня 2014

Творчість Олександри Ковальової – як той багатобарвний і запахущий степовий цвіт, та й сама вона із степового Луганського краю. Вже перша її поетична збірка «Степові озера» явила читачеві прозору ясність ритмомелодики вірша, заглибленість у неповторну книгу рідної землі. На цих  сторінках Олександра не шукала ефектних ілюстрацій – її цікавили графічно прості акумулятори змісту – символи. Цю збірку високо оцінив великий поет і перекладач Василь Мисик. Він підкреслив здатність Ковальової до образного «розлущування» слова, пошуку адекватного відлуння в інших мовних стихіях.

Василь КАРП’ЮК, 7 жовтня 2014

Свідзинський з тих поетів, яких ми майже не знаємо. Майже не прочитаний. Тим не менше, є шанс прочитати. В останні роки вийшов його двотомник, вибране і книжка дитячих віршів.


Ми вже не зустрінемося не лише біля Хрещатика, як звично, а й на Пивисі – горі нашої молодості. Не потиснемо один одному правиці на узвишші, сім метрів якого щороку крадуть хвилі  водосховища. Правічний суходіл, де колись височіли фортеця й монастир, невблаганно звужується, маліє. Під ненаситною водою – вже й першопочатки стежок, які мережив Віктор Баранов. Та є його  Пивиха.  Гора, над якою небо стало небесами.

Інтерв'ю

16 жовтня 2014

Вступну статтю до моєю збірки «У дивосвіті рідної хати» Дзюба встиг надрукувати у журналі «Дніпро». Він розглядав мої вірші, що далеко не всі були опубліковані на той час. Цінителі поезії дивувалися, полеміка якась виникла, підключилися директор Інституту літератури Ігор Дзеверін, московський критик Сєдих в російській «Литературной газете», дорікали Дзюбі, що віршів Голобородька мало надруковано, а така солідна стаття. Проте ця стаття зіграла велику роль в моїй долі, Дзюба нею зробив мені ім’я як поетові.

Наш співрозмовник – луганчанин Василь Іванович Голобородько, видатний український поет, дисидент, лауреат Шевченківської премії (1994 р.), який у свої 69 років покинув понівечений Луганськ і знайшов прихисток в Ірпінському Будинку творчості письменників. За плечима у Василя Івановича вельми складне життя, чималий відрізок якого позначений тавром «ворог-антисовєтчик». З 1970 по 1986 рік його...

Проза

Нова книга Володимира Шовкошитного – гостросюжетний історичний роман «Боривітри» – це завершальна книга трилогії «Кров – свята», епопеї про путь і вибір українців у жахітті ХХ століття й сповнених надій перших роках століття ХХІ – чи не єдиного дослідження такого масштабу в сучасній українській літературі.

Поезія

Як з-під землі, гудуть і стогнуть дзвони.

І доки пруг під сонцем ще не згас,

монастирі московські, тайні схрони,

гойдають небо, вкрадене у нас.

 

Колись там козаки, відбувши січі,

уже не годні сісти у сідло,

засвічували поминальні свічі

за тих, кого у битвах посікло.

 

Колись там України обереги

жили у слові Божому, в піснях.

Гумор. Пародії

АНАТОЛІЮ ПОГРІБНОМУ

 

Я вночі тепер біжу по сало —

Почуття виснажують умить:

Ви ж мене в Тичину закохали,

Що мені з дружиною робить?!

 

КОЛИСКОВА ДЛЯ  ІБТ

... не згадаю твоїх ніг

... а які цицьки у тебе

не згадаю хоч убий

... потім ти мені підкажеш

як тебе сьогодні звуть

Ігор Бондар-Терещенко

...

 


 

Репліки

Лист Твардовського до Феодосія Рогового
З приводу статті Петра Засенка «Дві струни на арфі тій…»
З приводу публікації Віталія Абліцова «Перші томи “Шевченківської енциклопедії”: що, на жаль, залишилося поза увагою авторів»

Стрічка новин

Подписаться на RSS

Летние курсы польского языка в Киеве от Study and Travel