• warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • warning: preg_match() [function.preg-match]: Compilation failed: disallowed Unicode code point (>= 0xd800 && <= 0xdfff) at offset 1811 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/ctools/includes/cleanstring.inc on line 157.
  • user warning: You have an error in your SQL syntax; check the manual that corresponds to your MySQL server version for the right syntax to use near '<> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 ) count_alias' at line 3 query: SELECT COUNT(*) FROM (SELECT title FROM comments comments WHERE .status <> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 ) count_alias in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/views/includes/view.inc on line 745.
  • user warning: You have an error in your SQL syntax; check the manual that corresponds to your MySQL server version for the right syntax to use near '<> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 LIMIT 0, 5' at line 4 query: SELECT title, 'comments_recent:block' AS view_name FROM comments comments WHERE .status <> 0 OR (.uid = 0 AND 0 <> 0) OR 0 = 1 LIMIT 0, 5 in /home/litgazet/public_html/sites/all/modules/views/includes/view.inc on line 771.

Павло ВОЛЬВАЧ, 8 вересня 2014

Читаючи Холодного, іноді виникає крамольна думка – а як же бути з деякими з тих, облавреачених і не дуже, заслужено оцінених і немилосердно перебільшених, «спілчанських» і «незалежних», старших і молодших, якщо поезія Холодного по справжньому вросте в українське культурне повітря? Декому доведеться потіснитися, а декому – й змаліти, факт. Хоча всі вони, певна річ, по життю значно порядніші від непорядного й неправильного Холодного. Чи самі себе такими вважають та інтерпретують. Є ж он один літературний «мастєр жізні», який навіть три холодильники на власній радянській кухні умудрився в постперебудовчих спогадах подати як символ особистої тихої боротьби з радвладою, як намагання відокремитися від «діянь режиму». Теплий унітаз наш борець до рівня протестної метафори не розгорнув, але ще має час продовжити мемуари...

Дмитро ЯНКО, 8 вересня 2014

Після смерті М. Т. Рильського скульптор О. Ковальов створив пам’ятники, які увічнюють незабутній образ поета, і встановлені в м. Києві та селі Романівка на Житомирщині. Нині всіх, хто відвідує Літературно-меморіальний музей поета в Києві і тих, хто збирається на щорічні свята поезії під назвою «Голосіївська осінь», першим зустрічає пам’ятник поетові.

Ігор КАЧУРОВСЬКИЙ

Київ, 25 листопада 1991 року

Федеративна Республіка Німеччини

 8000 Мюнхен, 81, Презіосаштрасе, 41

 Докторові філології п. Ігореві КАЧУРОВСЬКОМУ

 

 Вельмишановний пане Качуровський!

 Наше видавництво високо цінує Вашу предметну допомогу в підготовці Української Літературної Енциклопедії. Ваші пропозиції, зауваги редакція УЛЕ намагається врахувати якомога повніше. Просимо дати згоду на включення Вас до числа консультантів енциклопедії.

 Ілюстрація Руслана НАЙДИ
Олександр ХОМЕНКО, 2 вересня 2014

Українська подієвість з її радикалізмом крові, як і поезія Валерія Іллі, не потребує костюмованих історичних фільмів, тут побут по-євангельськи продовжується буттям, а вигнана з телевізії тиша надчасся (її відсутність там ще раз доводить, що будь-яка комунікація у суспільстві видовища є примусовим сценарієм) омиває хвилями інобуття, потойбіччя стовбур світового дерева. Того, на якому, за культовим рок-гуртом, повісився дід на ймення Мамай, аби воскреснути в жаскій готиці Іллєвого “Вставання з мертвих”:

Сергій ДЗЮБА, 2 вересня 2014

Звісно, хотілося б започаткувати міжнародний літературний фестиваль в Україні. Щоб він дійсно став престижним, і до нас радо приїжджали відомі поети (національна еліта!) з різних країн. 

Ігор КАЛИНЕЦЬ, 31 серпня 2014

Він був носієм любови. До багатьох. І в першу чергу до України, за яку боровся і страждав. Наша ненависть до зла була, може, надто абстрактною. Навіть до його носіїв: чекістів, прокурорів, прапорщиків та ін. – була не чітко визначеною, бо вони, на наш погляд, були також жертвами потворної тоталітарної тюремної машини. Любов була конкретна. Поіменна. “І хоча ненавиділи, були носіями любови”.

Тетяна КОНОНЧУК, 31 серпня 2014

ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВИХ ЧИТАНЬ В АКАДЕМІЇ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ, ПРИСВЯЧЕНИХ ТВОРЧОСТІ А. ДІМАРОВА (ГРУДЕНЬ 2012 Р.)

У всякому жарті, як відомо, є частка жарту. Якби сучасний художник-жартівник, тобто – шаржівник, зобразив два обличчя Анатолія Дімарова, то він неминуче прийшов би до образу, що близький до тих двох Остапів Вишнів, яких зобразив О. Довженко. Анатолій Дімаров у своїх творах (як, до речі, і в житті) буває і жартівливим, дотепним пересмішником, але й обов’язково, чи й насамперед, дуже серйозним, із глибокою зажурою в душі письменником. Зажуру ту продиктувало йому оте жорстоке псевдокомуністичне буття, смак якого довелося відчути йому вповні; у багатьох творах він дав портрети цілої китиці таких персонажів, які в класичній літературі прийнято називати «втраченим поколінням». Про нього писали зарубіжні Хемінгуей («Прощай, зброє!») і Ремарк («Три товариші»), але й писав наш Юрій Яновський, зокрема в романах «Чотири шаблі» і «Жива вода» (інша назва – «Мир»). 

Наталя ПАСІЧНИК, 29 серпня 2014

Верлібрист у минулому Тарас Федюк стає на захист силабо-тоніки: «Верлібр пришвидшив загибель поезії в Європі і хоче це зробити в усьому світі. Зникли сакральна таїна рими, ритмічні переливи, музика врешті-решт… Верлібр, названий Бродським – «вино без пляшки – просто пляма на скатертині», верлібр, названий Фростом «грою в теніс без сітки», заполонив світ, нівелювавши особливості національної версифікації…  Ну, це тема окремої розмови. Хоча одразу хотілося б сказати, що й у верлібровій поезії є вершинні досягнення, щоправда, як на мене, радше всупереч, аніж завдяки».

Ігор СКРИПНИК, 29 серпня 2014

Автор мешкає у славній Полтаві. На старій Гетьманщині. На одному з останніх духовних островів того загиблого  континенту, який ми називаємо добою Мазепинського Барока. Стара Гетьманщина лежить на перехресті, яким впродовж сторіч рухалися армії та орди. Ця земля надто сильно пропиталася кров’ю аби пасторальні ідилії у стилі тих комедій, які був писав батько Гоголя-Яновського  змогли лишитися літературною визитівкою цього краю. У збірці Максима Солодовника багато того пекучого холоду, яким позначені останні ночі миру –  і геть неважливо яка саме війна розпочнеться вранці.

Павло МОВЧАН
Микола СЛАВИНСЬКИЙ, 29 серпня 2014

 А ще пам’ятається чиста вода річки мого дитинства. Раківка була невеличка, в серпневу пору її можна було перескочити, але навесні вона широко розливалася, віддзеркалюючи ввечері хатні вогні обох Вільшанок – Великої й Малої. На мосту влітку сходилися музики, на ньому витанцьовували, гупаючи підборами у дерев’яний настил. Мої односельці любили співати. Їхні колядки, щедрівки, веснянки стали для мене великою життєвою школою. А плавати мене навчили просто: штовхнули з греблі у воду. І я, подолавши найтяжчий бар’єр страху, поплив, по-собачому підгрібаючи під себе рученятами. Тими рученятами, які пізніше звикли тримати книжки.

 Ілюстрація Миколи КУМАНОВСЬКОГО
Густав ВОДІЧКА, 26 серпня 2014

Україна – батьківщина замріяних ангелів. Її безмовне очікування наповнює чудесами планету. Її не можна завоювати, поневолити або знищити. Вона не чутлива до подій. Вона поза подіями і часом. Вона не пам’ятає свій день народження і не знає свого віку. Їй нема з ким сперечатися і нема чого доводити. Вона сама собі гідний співрозмовник.

Віктор ГРАБОВСЬКИЙ, 26 серпня 2014

Здавалося б, що після надзвичайно рельєфних, талановитих лірико-історичних полотен Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Івана Драча важко сказати щось таке ж неперебутньо значне в українській поезії... Проте для літератора, який бачить себе трудівником Краси – сумлінною, працьовитою бджолою у цьому сонячному світі, де ворохобство не полишає замірів оповити все навколо зловісною пітьмою, – совісний труд завжди був основою основ любові, надії та віри. Але й, певна річ, традиційної козацької відваги! Ось чому Михайло Пасічник зізнається:

 

Важко щось вибирать –

Тут і там небезпека…

Закіптюжений рай

Вічним вогнищем пекла.

Території пільг

Не окреслить і свічка,

Й смерть не зменшить ваш біль –

Дух страждатиме вічно.


У спогадах киянина Федора Пігідо-Правобережного «Велика Вітчизняна війна» йдеться, зокрема, про життя радянських містян, представників середнього класу. Щоправда, у праці події пізнішого, порівняно з Ремарковими романами, часу – напередодні передвоєнного 1941 р., коли рідні партія й уряд про жодну кризу й не згадували.

 Не дай, Боже, спізнитися на роботу на 10-15 хвилин – суд, тюрма, «примусові роботи». З самого ранку «звільнені від віковічного рабства» жінки «здавали» сонних дітей у ясла і дитсадки, а після роботи забирали їх і застрягали у довгих чергах до крамниць, пам’ятаючи про домашні турботи. Невиспані розпочинали новий день. І так з року в рік.

Інтерв'ю

9 вересня 2014

Нещодавно з-під пера відомого українського політтехнолога та журналіста Володимира Бондаренка вийшла перша в Україні книга про братів Кличко.

На сьогоднішній день про славетних боксерів написано багато книг в усьому світі. Однак серед українських авторів аншлагу не спостерігається. Щоправда, є книги про тренера Кличків й окремо про біографію Віталія. Книга «Брати Клички. Секрети успіхів чемпіонів» – це перша в Україні книга, у якій описуються факти із життя обох братів. Автор більше чотирьох років присвятив пошуку найрізноманітніших версій та інформації для їхнього підтвердження чи спростування. Спочатку планувалося, що книга матиме назву «Версії та факти: невідоме про відомих».

Поки книга набирає популярності, ми поцікавилися подробицями написання у її автора. В інтерв’ю пан Володимир розповів, чому взявся за написання книги, з якими труднощами зіштовхувався, де черпав натхнення, а також поділився творчими планами на найближче майбутнє.

Нещодавно з-під пера відомого українського політтехнолога та журналіста Володимира Бондаренка вийшла перша в Україні книга про братів Кличко. На сьогоднішній день про славетних боксерів написано багато книг в усьому світі. Однак серед українських авторів аншлагу не спостерігається. Щоправда, є книги про тренера Кличків й окремо про біографію Віталія. Книга «Брати Клички. Секрети успіхів...

Проза

Подавати треба було саме пучку, але з кожної хати. В цьому була вичерпність ідеї. Паляниця мала бути складима, зібрана, а що більше пучки – то вже перепічка, але перепічка в’їстима, для рота. А мирова ж паляниця мусила бути тільки сходима, землю колом обійти, стулитися на червоній лінії фронту й замирити людство. Страшна була ідея: якщо бодай крихта де загубиться чи відкусинка виявиться, паляниця не складеться, не стулиться, і війна далі йтиме євангелічною святою землею, небо рвучи й спопеляючи вибухами, а свою утрату відновлюючи сліпими трупами. Трупами безрукими, чомусь саме так уявляла жертви війни Дожева мати, їй було страшно, мабуть, виобрати собі вбитого, який на бортику окопа підрівнює собі нігті. Нігті ж ростуть і в мерців.

Поезія

Станси-2014

 

Нерозкраденної країни

недопрочитаний поет

непередбачені стежить зміни,

одміни, міни і підміни, –

ходячий – поки – раритет.

 Країну задом наперед

ведуть провідники нетлінні;

поет – хоч зайвий при країні –

сяк-так пручається, естет.

 

У кого в шафі чий скелет,

йому доносять треті півні,

тож він, хоч з віком не на рівні,

із тайнами все тет-а-тет.

 

Кінчаться рими? Гріє плед.

Гумор. Пародії

ЧИЖИКО-ПИЖИК

Той, хто дивиться пильненько,

Що б іще сказати зміг?

Де горілка, там Стусенко,

Де Стусенко, там і сміх.

 

НЕРОБОЧА СИЛА

Випив, закусив… Життя чудове!

Але думка блиснула мені:

Всі під Богом ходимо, панове…

Лиш не заважали б нам пані!

 

БЕЗСМЕРТЯ

Хай звучить ця істина не всує,

Кожен її змалечку хай зна:

Не мина, хто людям хліб дарує,

А мина – хто...

 


 

Репліки

Лист Твардовського до Феодосія Рогового
З приводу статті Петра Засенка «Дві струни на арфі тій…»
З приводу публікації Віталія Абліцова «Перші томи “Шевченківської енциклопедії”: що, на жаль, залишилося поза увагою авторів»

Стрічка новин

Подписаться на RSS

Летние курсы польского языка в Киеве от Study and Travel