Протягом століть і тисячоліть науково-критична думка про літературний процес активно фіксувала інтелектуально-есте­тичний потенціал літератури на всіх її етапах: починаючи з усної (фольклорної) традиції і закінчуючи писемними її формами – від античної класики до постмодернізму.

Нова книга денників Петра Сороки «Натщесерце», окрім власне денників – повісти про усамітнене чування в покинутій лісничівці в нетрях лісу – «Райдуга над кронами» та коротких, наче висвітлених блискавкою, портретів людських доль –  «Одробини», містить також його переклади фраґментів  з денникової прози Михайла Пришвіна «Лісовий капіж» та Кристіяна Бобена «Автопортрет біля радіятора».

Харківське видавництво «Фоліо» підготувало й видало черговий том у популярній серії «Знамениті українці». Книжку «Едуард Лимонов», яка з огляду на постать її «героя» могла б претендувати ще й на включення до неіснуючої поки що серії «Відомі харків’яни», написав Михайло Загребельний.

Колись велике, о тисячу дворів, розлоге козацьке село Бучаки, широко розкинуте на мальовничих Канівських горах, де Дніпро утворював природню гавань, тепер залишилося лише на макеті-діарамі у музеї археології. А у природі існує лише зо півтора десятка хат, одна з яких облаштована під музей Володимира Затуливітра.

Розпочинається книжка «Жінка його мрії» «Передмовою видавця», котрий вирішив зберегти свою анонімність, причому для неї навіть не застережені авторські права.

Те, що В.Винниченко думав і писав про себе, як оцінював вчинки і поведінку – для одних і сьогодні – гідна подиву, високої поваги чесна позиція, для інших невичерпне джерело критичних стріл проти нього ж: адже сам не жалкував похмурих фарб і мінорних тонів, копирсаючись у власному характері та всьому, що вдіяв.